Testo
Я в середу родилася — кажуть люди, горе
Не піду за багатого, бо борода коле
А піду я за такого, що сіються вуса
Він на мене кивне-моргне, а я засміюся
Виглядала я в віконце та й засміялася
Вийшла мати воду брати та й догадалася
Знаю, доню, знаю, люба, чого ти смієшся
Може, кого полюбила, та не признаєшся
Стояла, думала та й зажурила
Я ж тобі, матінко, не говорила
Ждала його щовечора в садочку
Я ж йому вишила тую сорочку
Я в середу родилася — кажуть люди, горе
Не піду за багатого, за синєє море
Бо багатий п'є-гуляє у чужому краю
Та до мене молодої листа посилає
Є у мене і перина, і шовкова постіль
Приїдь, мила-чорнобрива, та до мене в гості
Є у мене срібло-злото і велика хата
Та немає кому мого коня напувати
Стояла, думала та й одказала
Я ж тобі серденько не продавала
Да не пиши мені свої листоньки
Я не поїду в чужі сторононьки
А я свого миленького ждала-дожидала
А як сурми засурмили, в похід виряджала
А багатий сів на коня у лиху годину
Та й поїхав переждати горе на чужину
Я в середу родилася та й не журуся
Кажуть люди, буде лихо, а я не боюся
Бо в милого карі очі, ще й шабелька гостра
А у тебе коло хати лобода поросла
Я в середу родилася — кажуть люди, горе
Сама знаю
Я в середу родилася, та й не нарікаю
Сама знаю
Я в середу родилася — кажуть люди, горе
Пливи-пливи, моє горе, за синєє море
Я в середу родилася — кажуть люди, біда
Пливи-пливи, моє горе, за бідою слідом
Відпускаю
