Paroles
Над степом, над річками, крізь гряди гір
Летить вітер вільний виром стрімким
І місяць блідий - нічний поводир
Блукає туманами вздовж полонин
Неспішно виходять зірки чарівні
Із мряки туману, з обіймів лісних
Малюють у небі узор стародавній
Щоб світ вколисати в долонях своїх
У горах самотніх, в лісах нескінченних
Блукав крізь тумани Місяць блідий
І йшов він без спіху крізь світ цей буденний
Приспаний зорями під вітер нічний
Пройшовши весь світ вже й Місяць втомився
Ось зорі зморились, згасають і знов
У мряку туману уходять повільно
Зникають без сліду в обіймах лісів